Як один з етапів реалізації проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, для визначення перспективних напрямів посилення можливості ДонНУЕТ надавати кращі освітні послуги громаді Донецької області було проведено опитування представників одного з найбільш важливих стейкхолдерів Університетут в м. Маріуполь – співробітників Маріупольської міської ради.
Анонімне опитування у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Форми було здійснено 22-29.04.2020 р.
Питання щодо компетентностей, які студенти отримують в Університеті.
Більшість респондентів вважає, що найбільш важливими для конкурентоспроможності на ринку праці, є уміння працювати з інформацією та даними, здійснювати їх обробку та аналіз, уміння креативно та критично мислити, уміння працювати самостійно та у команді. Крім того, важливими є уміння комунікувати усно та письмово іноземними мовами, знання та розуміння механізмів функціонування підприємств, організацій, установ. В той же час, на думку опитаних, роботодавці найменше цінують уміння комунікувати українською мовою та уміння використовувати ІКТ.
Питання щодо затребуваності випускників різних освітніх рівнів.
Серед спеціальностей освітнього рівня «Молодший спеціаліст» найбільш перспективною, з точки зору попиту з боку роботодавців, на думку опитаних, є спеціальність 181 Харчові технології: при дещо більшому різноманітті оцінок, ця спеціальність отримала найвищий середній бал (7,4 за 10-бальною шкалою). Дещо меншим попитом, як вважають респонденти, користується спеціальність 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (освітньо-професійна програма «Товарознавство і комерційна діяльність»). А найменше затребувані (з найбільшим співпадінням оцінок) – економічні спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування та 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (освітньо-професійна програма «Економіка підприємства»).
Щодо спеціальностей освітнього рівня «Бакалавр» думка респондентів суттєво відрізняється. Найвищий бал (хоча і з суттєвими розбіжностями у оцінках – стандартне відхилення складає 1,24) отримали
економічні спеціальності (051 Економіка, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування, 073 Менеджмент, 075 Маркетинг, 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (сер. бал 7,8),
спеціальність 181 Харчові технології (7,7),
спеціальність 241 Готельно-ресторанна справа (7,6).
Близькі та досить високі середні бали респонденти дали спеціальностям 133 Галузеве машинобудування та 142 Енергетичне машинобудування.
Найменш затребуваними випускниками рівня «Бакалавр», причому найбільш узгоджено, опитані вважають здобувачів вищої освіти за спеціальностями 0,35 Філологія (6,1), 292 Міжнародні економічні відносини (6,6) та 242 Туризм (6,9).
У цілому найбільш затребуваними респонденти вважають випускників освітнього рівня «Магістр» ‑ спеціальності цього освітнього рівня отримали вищі середні бали. Найбільш затребуваними опитані вважають магістрів-економістів (спеціальності 051 Економіка, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування, 073 Менеджмент, 075 Маркетинг, 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність) (сер. бал 7,6), а найменш затребуваними (хоча і з суттєвими розбіжностями у оцінках) – магістрів спеціальності 133 Галузеве машинобудування (6,8). Інші спеціальності отримали близькі середні бали – від 7,0 до 7,3.
А однозначним аутсайдером виявилась спеціальність 035 Філологія. Останній факт трохи дивує, адже оцінки респондентами як затребуваності випускників роботодавцями, так і важливості спеціальностей з точки зору відповідності потребам розвитку громади, відображають наявність двох місцевих «точок росту» ‑ умовно «промисловість» та «туризм». Для другої з них цілком органічно доповнюючою виглядає романо-германська філологія. З огляду на це, суттєво нижчі бали спеціальності 035 Філологія, ймовірно, можна пояснити двома альтернативними припущеннями: а) респонденти розуміли спеціальність як українську філологію, не актуальну в місцевих умовах; б) орієнтація «туристичного» вектору місцевого розвитку пов’язана із внутрішнім туризмом, для якого не актуальною є романо-германська філологія. З’ясування у подальшому того, яке з припущень є більш близьким до дійсності, може сприяти більш успішному просуванню освітніх послуг ДонНУЕТ у м. Маріуполь.
Не маючи можливості, з огляду на незначне число респондентів та їх належність лише до однієї сфери життя громади, робити остаточні і беззаперечні висновки, порівнюючи відповіді на питання щодо затребуваності роботодавцями і відповідності потребам розвитку громади випускників різних спеціальностей різних освітніх рівнів, можна констатувати, що опитані в цілому вважають:
– більш затребуваними, але менш важливими для розвитку громади випускників рівня «Молодший спеціаліст»;
– дещо недооціненими роботодавцями випускників 181 Харчові технології, 241 Готельно-ресторанна справа та 242 Туризм освітніх рівнів «Бакалавр» і «Магістр»;
– більш важливими для розвитку громади і затребуваними роботодавцями є підготовка фахівців з економістів більш високих освітніх рівнів («Бакалавр» і «Магістр»), порівняно із освітнім рівнем «Молодший спеціаліст»;
– на відміну від актуального попиту роботодавців розвиток громади більшою мірою вбачають пов’язаним із сферою послуг, ніж с промисловістю.
