ДОННУЕТ РОЗРОБЛЕНО КЕРІВНИЦТВО ПО ВИКОРИСТАННЮ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ В РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

05 жовтня  2020 р. успішно завершилось виконання одного із завдань проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області» щодо розробки керівництва по використанню системи електронного документообігу.

В.о. ректора Університету Оксано Чернегою було затверджено Інструкцію з електронного документообігу І ДонНУЕТ 02-01-2020.

Інструкцію з електронного документообігу (далі – Інструкція) Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського  розроблено відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Інструкції з діловодства І ДонНУЕТ 01.01-01 – 2018.

Інструкція визначає вимоги до створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів. Інструкція поширюється на всі внутрішні електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються співробітниками Університету.

Електронний документообіг Університету  забезпечується обігом документів у електронній формі за допомогою корпоративної електронної пошти, що використовується відповідно до Положення ДонНУЕТ 04.02-02-2020 «Про корпоративну електронну пошту».

 

/by

ДОННУЕТ РОЗРОБИВ ПЛАН ЗАХОДІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ДУАЛЬНОЇ ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ В РАМКАХ ПРОЄКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

На першому засіданні Вченої ради ДонНУЕТ у 2020-2021 н.р. було затверджено План заходів Університету щодо забезпечення експериментального впровадження освітніх програм з дуальної форми здобуття освіти (у рамках проекту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що фінансується Європейським Союзом).

Серед головних заходів підготовчого етапу  (серпень – грудень 2020 р. — січень –  квітень 2021 р.):

  • ознайомлення НПП з нормативними основами реалізації дуальної форми здобуття освіти в Україні та в Університеті;
  • обговорення моделей організації здобуття освіти за дуальною формою (інтегрована, блочна, часткова моделі);
  • визначення переліку освітніх програм для експерименту;
  • призначення координатора дуального навчання від Університету;
  • затвердження робочих груп по організації дуального навчання за освітніми програмами;
  • аналіз потреб ринку праці, пошук суб’єктів господарювання для реалізації Концепції дуальної освіти в ДонНУЕТ;
  • комунікація з керівниками суб’єктів господарювання щодо організації навчання за дуальною формою;
  • призначення координаторів дуального навчання від суб’єкта господарювання;
  • розробка анкет та анкетування суб’єктів господарювання;
  • аналіз результатів анкетування суб’єктів господарювання;
  • визначення приорітетної моделі організації навчання за дуальною формою;
  • узгодження приорітетної моделі організації навчання за дуальною формою з суб’єктами господарювання та здобувачами вищої освіти;
  • розробка індивідуального плану здобувача вищої освіти за дуальною формою навчання (із забезпеченням індивідуальної освітньої траєкторії);
  • розробка положення Університету про здобуття освіти за дуальною формою;
  • підготовка та узгодження шаблону тристороннього договору і трудової угоди;
  • розробка шаблону додатка до диплома про вищу освіту, що містить інформацію про здобуття освіти за дуальною формою.
/by

ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДОННУЕТ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗА ДУАЛЬНОЮ ФОРМОЮ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ В РАМКАХ ПРОЄКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

28.08.2020 на засіданні Вченої ради ДонНУЕТ було затверджено Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Дуальна освіта в Університеті Туган-Барановського розрахована на здобувачів вищої освіти (далі – здобувачі ВО), які зацікавлені у поєднанні навчання у ДонНУЕТ зі здобутям практичних компетентностей на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях.

Строк реалізації Концепції становить 5 років. Реалізація Концепції передбачає такі етапи:

Підготовчий етап (вересень 2020 р. – квітень 2021 р.):

  • розробка нормативних основ реалізації дуальної форми здобуття освіти в Університеті;
  • розробка Плану заходів  щодо  впровадження освітніх програм з дуальної форми здобуття освіти;
  • реалізація Плану заходів щодо  впровадження освітніх програм з дуальної форми здобуття освіти (підготовчий етап).

Експериментальний етап (2021-2023 р.):

  • впровадження пілотних проектів з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти за обраними освітніми програмами;
  • здійснення моніторингу впровадження дуального навчання;
  • удосконалення проектів з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти за обраними освітніми програмами.

Етап сталого розвитку ІІІ (з 2024 р.):

  • удосконалення освітніх програмам за дуальною формою здобуття освіти;
  • розширення партнерства з суб’єктами господарювання щодо дуальної форми здобуття освіти.

Очікуваними результатами є:

  • розширення та удосконалення практичної частини освітніх програми із збереженням достатнього рівня теоретичної підготовки;
  • підвищення якості підготовки фахівців відповідно до вимог ринку праці;
  • посилення ролі роботодавців у системі підготовки кваліфікованих фахівців;
  • підвищення рівня конкурентоспроможності випускників в умовах глобалізації;
  • скорочення періоду адаптації випускників до професійної діяльності;
  • набуття здобувачами вищої освіти стажу роботи, необхідного для подальшого професійного зростання
  • підвищення мотивації здобувачів вищої освіти до навчання.

 

/by

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ДОННУЕТ У РАМКАХ ПРОЄКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Відповідно до завдань проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що фінансується Європейським Союзом, 28.07.2020 р. відбулося позапланове засідання Ради з якості Університету.

Порядок денний засідання включив розгляд питань щодо удосконалення системи управління ДонНУЕТ  після оцінки її відповідності критеріям EFQM.

На засіданні:

визначено доцільність внесення змін в стандарти  та положення Університету (під час щорічної ревізії цих документів у 2021 р.) з метою врахування результатів анкетування на відповідність критеріям EFQM;

обговорено та затверджено   напрями удосконалення СМЯ Університету,  серед яких:

  1. Розробка плану заходів з подолання ризиків низького залучення здобувачів вищої освіти до наукових гуртків, участі у конкурсах наукових робіт, олімпіадах;
  2. Запровадження та  розробка плану проведення короткострокових курсів із забезпечення розвитку  професійних компетенцій співробітників;
  3. Запровадження звітування за результатами відряджень НПП Університету  щодо кращих практик, застосованих у інших закладах освіти

обговорено  та  затверджено заходи щодо запобігання збільшенню ризиків порушення вимог законодавства в сфері освіти:

  1. Запровадження щорічного самоцінювання системи забезпечення якості освіти в ДонНУЕТ за попередній період у відповідності до рекомендацій Державної служби якості освіти України;
  2. Запровадження п’ятирічного планування підготовки акредитаційних справ освітніх програм Університету із зазначенням відповідальних осіб та термінів підготовки проектів звітів-самоаналізу за освітніми програмами.
/by

Студентське самоврядування в ДонНУЕТ з точки зору студентства: здобутки, проблеми, завдання на майбутнє

Як один з етапів реалізації проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що фінансується Європейським Союзом, для визначення перспективних напрямів посилення можливості ДонНУЕТ надавати кращі освітні послуги громаді Донецької області  в квітні 2020 р. було проведено опитування студентів ДонНУЕТ щодо особливостей розвитку студентського самоврядування.

Анонімне опитування у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Форми було здійснено 10-17.04.2020 р.

В опитуванні взяли участь 207 студентів ДонНУЕТ.

Більшість респондентів (58%) знають про діяльність студентського самоврядування, але тільки 16%  бере участь у підготовці заходів, 29% бере участь у заходах, що організовуються,  42% голосує на виборах.

49% респондентів не бере участі у діяльності студентського самоврядування.

32% респондентів (67 осіб) ніколи не брали участь в роботі студентського самоврядування і не хочуть це робити у майбутньому.

17% респондентів (35 осіб) брали участь в роботі студентського самоврядування, але не хочуть це робити у майбутньому.

Тільки 11% респондентів (23 особи) не брали участь в роботі студентського самоврядування, але  хочуть брати участь у майбутньому.

Лише 35% респондентів визначає достатність інформації про діяльність студентського самоврядування, про заходи, що проводяться, про потреби, функції та можливості.

У той же час 69,1% респондентів згодні з тим, що усі студенти ДонНУЕТ мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні органи студентського самоврядування.

Лише 39,5% респондентів повністю згодні, що адміністрація Університету створює належні умови для діяльності самоврядування, скоріше згодні – 31,4%.

Лише 25,6% респондентів повністю згодні, що самоврядування сприяє вирішенню акутальних проблем Університету, скоріше згодні – 42%.

Лише 40.6 % респондентів повністю згодні, що самоврядування сприяє соціальному становленню та громадянській активності студентів, скоріше згодні – 33.8%.

Студентство вважає, що більшість викладачів схвально ставляться до участі студентів в роботі самоврядування (39,1%), але в той же час визначає, що студентське самоврядування може робити більше для розвитку Університету (38,6% – повністю згоден, скоріш згоден – 28%).

Серед напрямів діяльності студентського самоврядування, які є, на думку респондентів, найбільш важливими для Університету, виокремлено розважальні та соціальні заходи.

Опрацювання результатів анкетування продовжується.

/by

Студентське самоврядування в ДонНУЕТ з точки зору викладачів та адміністрації.

З метою посилення ролі студентського самоврядування, спрямованого на залучення студентів до життя громади, у рамках реалізації проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що фінансується Європейським Союзом, в квітні 2020 р. проведено опитування викладачів та адміністрації ДонНУЕТ щодо участі студентства в управлінні Університетом.

Анонімне опитування у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Форми було здійснено 10-17.04.2020 р.

В опитуванні взяли участь 46 викладачів та 6 представників адміністрації ДонНУЕТ.

Більшість респондентів (75%) знають про діяльність студенського самоврядування, але тільки 27% стверджують, що існуючої інформації про напрями та результати діяльності достатньо. Невистачає інформації про заходи, які проводяться студентським самоврядуванням, про потреби студентів, функції та можливості студентського самоврядування ДонНУЕТ.

Понад 70% респондентів повністю згодні, що

усі студенти ДонНУЕТ мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні органи студентського самоврядування (76,9%);

у ДонНУЕТ створено умови для участі представників органів студентського самоврядування в  органах управління Університетом (71,2%).

Понад 50% респондентів повністю згодні, що адміністрація Університету створює належні умови для діяльності самоврядування, забезпечує його матеріальну та фінансову основу, самоврядування сприяє вирішенню акутальних проблем Університету, соціальному становленню та громадянській активності студентів.

Більшість викладачів схвально ставляться до участі студентів в роботі самоврядування (51,9%), але в той же час вважає, що студентське самоврядування може робити більше для розвитку Університету (59,6%).

Серед напрямів діяльності студентського самоврядування, які є, на думку респондентів, найбільш важливими для Університету, виокремлено: навчальні заходи, заходи, що мають заохочувальний характер (заохочення студентів, які мають наукові, навчальні, спортивні здобутки), розважальні та соціальні заходи.

Опрацювання результатів анкетування продовжується.

/by

ДонНУЕТ та місцева громада: які освітні послуги потрібні жителям?

Як один з етапів реалізації проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу, для визначення перспективних напрямів посилення можливості ДонНУЕТ надавати кращі освітні послуги громаді Донецької області  в квітні 2020 р. було проведено опитування представників одного з найбільш важливих  стейкхолдерів  Університетут в м. Маріуполь – співробітників  Маріупольської міської ради.

Анонімне опитування у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Форми було здійснено 22-29.04.2020 р.

Питання «Як Ви вважаєте, які додаткові навчально-інформаційні послуги ДонНУЕТ є найбільш необхідними з точки зору потреб громади?»

Відповідно до розподілу відповідей респондентів, найбільш необхідними:

для жителів міста є курси з іноземної мови, тренінги з підприємництва та енергозбереження;

для роботодавців  найбільш необхідними є інформаційно-консалтингові послуги з бухгалтерського обліку, фінансів та банківської справи, курси з іноземної мови, інформаційно-консалтингові послуги з економіки та бізнесу, а також маркетингу, тренінги з розвитку інноваційних стратегій у сфері гостинності;

для співробітників органів місцевого самоврядування найбільш актуальними є інформаційно-консалтингові послуги з публічного адміністрування та курси з іноземної мови.

Незважаючи на суттєві відмінності у потребах між різними категоріями можливих споживачів додаткових навчально-інформаційних послуг ДонНУЕТ, однаково необхідними для усіх є курси з іноземної мови.

/by

ДонНУЕТ та місцева громада: фахівці яких освітніх рівнів та спеціальностей потрібні для сталого розвитку міста?

Як один з етапів реалізації проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, для визначення перспективних напрямів посилення можливості ДонНУЕТ надавати кращі освітні послуги громаді Донецької області було проведено опитування представників одного з найбільш важливих  стейкхолдерів  Університетут в м. Маріуполь – співробітників  Маріупольської міської ради.

Анонімне опитування у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Форми було здійснено 22-29.04.2020 р.

Питання щодо  компетентностей, які студенти отримують в Університеті.

Більшість респондентів вважає,  що найбільш важливими для конкурентоспроможності на ринку праці, є уміння працювати з інформацією та даними, здійснювати їх обробку та аналіз,  уміння креативно та критично мислити, уміння працювати самостійно та у команді. Крім того, важливими є уміння комунікувати усно та письмово іноземними мовами,  знання та розуміння механізмів функціонування підприємств, організацій, установ. В той же час, на думку опитаних, роботодавці найменше цінують уміння комунікувати українською мовою та уміння використовувати ІКТ.

Питання щодо затребуваності випускників різних освітніх рівнів.

Серед спеціальностей освітнього рівня «Молодший спеціаліст»  найбільш перспективною, з точки зору попиту з боку роботодавців, на думку опитаних, є  спеціальність 181 Харчові технології: при дещо більшому різноманітті оцінок, ця спеціальність отримала найвищий середній бал (7,4 за 10-бальною шкалою). Дещо меншим попитом, як вважають респонденти, користується спеціальність 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (освітньо-професійна програма «Товарознавство і комерційна діяльність»). А найменше затребувані (з найбільшим співпадінням оцінок)  – економічні спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування та 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (освітньо-професійна програма «Економіка підприємства»).

Щодо спеціальностей освітнього рівня «Бакалавр» думка респондентів суттєво відрізняється. Найвищий бал (хоча і з суттєвими розбіжностями у оцінках – стандартне відхилення складає 1,24) отримали

економічні спеціальності (051 Економіка, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування, 073 Менеджмент, 075 Маркетинг, 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність (сер. бал 7,8),

спеціальність 181 Харчові технології (7,7),

спеціальність 241 Готельно-ресторанна справа (7,6).

Близькі та досить високі середні бали респонденти дали спеціальностям 133 Галузеве машинобудування та 142 Енергетичне машинобудування.

Найменш затребуваними випускниками рівня «Бакалавр», причому найбільш узгоджено, опитані вважають здобувачів вищої освіти за спеціальностями 0,35 Філологія (6,1), 292 Міжнародні економічні відносини (6,6) та 242 Туризм (6,9).

У цілому найбільш затребуваними респонденти вважають випускників освітнього рівня «Магістр» ‑ спеціальності цього освітнього рівня отримали вищі середні бали. Найбільш затребуваними опитані вважають магістрів-економістів (спеціальності 051 Економіка, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування, 073 Менеджмент, 075 Маркетинг, 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність) (сер. бал 7,6), а найменш затребуваними (хоча і з суттєвими розбіжностями у оцінках)  – магістрів спеціальності 133 Галузеве машинобудування (6,8). Інші спеціальності отримали близькі середні бали – від 7,0 до 7,3.

А однозначним аутсайдером  виявилась спеціальність 035 Філологія. Останній факт трохи дивує, адже оцінки респондентами як затребуваності випускників роботодавцями, так і важливості спеціальностей з точки зору відповідності потребам розвитку громади, відображають наявність двох місцевих «точок росту» ‑ умовно «промисловість» та «туризм». Для другої з них цілком органічно доповнюючою виглядає романо-германська філологія. З огляду на це, суттєво нижчі бали спеціальності 035 Філологія, ймовірно, можна пояснити двома альтернативними припущеннями: а) респонденти розуміли спеціальність як українську філологію, не актуальну в місцевих умовах; б) орієнтація «туристичного» вектору місцевого розвитку пов’язана із внутрішнім туризмом, для якого не актуальною є романо-германська філологія. З’ясування у подальшому того, яке з припущень є більш близьким до дійсності, може сприяти більш успішному просуванню освітніх послуг ДонНУЕТ у м. Маріуполь.

Не маючи можливості, з огляду на незначне число респондентів та їх належність лише до однієї сфери життя громади, робити остаточні і беззаперечні висновки, порівнюючи відповіді на питання щодо затребуваності роботодавцями і відповідності потребам розвитку громади випускників різних спеціальностей різних освітніх рівнів, можна констатувати, що опитані в цілому вважають:

– більш затребуваними, але менш важливими для розвитку громади випускників рівня «Молодший спеціаліст»;

– дещо недооціненими роботодавцями випускників 181 Харчові технології, 241 Готельно-ресторанна справа та 242 Туризм освітніх рівнів «Бакалавр» і «Магістр»;

– більш важливими для розвитку громади і затребуваними роботодавцями є підготовка фахівців з економістів більш високих освітніх рівнів («Бакалавр» і «Магістр»), порівняно із освітнім рівнем «Молодший спеціаліст»;

– на відміну від актуального попиту роботодавців розвиток громади більшою мірою вбачають пов’язаним із сферою послуг, ніж с промисловістю.

/by

ДонНУЕТ та місцева громада: чи потрібно удосконалювати освітні програми, хто має бути залученим до процесу, чи потрібна дуальна освіта?

Як один з етапів реалізації проєкту «Підвищення освітньої та наукової ролі ДонНУЕТ як внутрішньо переміщеного закладу вищої освіти у громаді Донецької області», що здійснюється за підтримки Європейського Союзу, для визначення перспективних напрямів посилення можливості ДонНУЕТ надавати кращі освітні послуги громаді Донецької області було проведено опитування представників одного з найбільш важливих  стейкхолдерів  Університетут в м. Маріуполь – співробітників  Маріупольської міської ради.

Анонімне опитування у формі онлайн-анкетування за допомогою сервісу Google Форми було здійснено 22-29.04.2020 р.

Питання  щодо  необхідності удосконалення освітніх програм, які пропонуються ДонНУЕТ.

Відповіді опитаних співробітників міської ради м. Маріуполь свідчать про те, що вони вважають необхідним удосконалювати майже усі  освітні програми як рівня освіти «Бакалавр», так і “Магістр”. Крім того, цей процес, на думку респондентів, має здійснюватися  із залученням роботодавців і експертів.

Питання  щодо організації дуальної освіти.

Більшість респондентів вважає, що організація дуальної освіти за більшістю спеціальностей є ймовірною (хоча щодо жодної спеціальності не було отримано позитивних оцінок ймовірності організації цього процесу від усіх респондентів, які брали участь в опитуванні). Більш стримано респонденти поставились щодо необхідності організації  дуальної осівти за спеціальностями рівня освіти «Бакалавр»: лише щодо економічних спеціальностей таке переконання висловили більшість респондентів.

Більш різноманітна картина спостерігається стосовно оцінок щодо організації дуальної освіти  за спеціальностями рівня освіти «Магістр». На думку опитаних, найбільш ймовірною є організація  за економічними спеціальностями та спеціальністями “Галузеве машинобудування”, “Публічне управління та адміністрування”, “Харчові технології”, “Готельно-ресторанна справа”, “Туризм”. При цьому найбільш необхідною з точки зору потреб громади, на думку респондентів, є організація дуальної освіти за економічними спеціальностями, спеціальностями “Туризм”, “Харчові технології”, “Готельно-ресторанна справа”. Звертає на себе увагу, що, згідно із відповідями респондентів, спеціальністю, за якою організація дуальної освіти є чи не найбільш ймовірною, але найменш необхідною, є  спеціальність “Публічне управління та адміністрування”.

/by

Євроінтеграційний тиждень. Найважливіші події

Канада виділила 700 тисяч доларів на підтримку гуманітарних зусиль в Україні

«Канада реагує на COVID-19, надаючи підтримку місцевим гуманітарним фондам для забезпечення гнучкої тривалої гуманітарної допомоги там, де це найбільш необхідно. Ось чому ми виділили 700 тисяч доларів на підтримку гуманітарних зусиль в Україні», – заявили в дипломатичній установі. Про це йдеться у повідомленні на сторінці Посольства Канади в Україні в мережі Twitter.

Українська «Мрія» доставила 10 млн медичних масок до Німеччини

27 квітня український літак АН-225 «Мрія» доставив 10 млн медичних масок до Німеччини в рамках програми стратегічних авіаперевезень НАТО SALIS. Про це йдеться на офіційному сайті НАТО.

«Найбільший у світі транспортний літак доставив сьогодні з Китаю до Німеччини трохи більш як 10 млн масок, що дуже актуально. Це частина із загальної партії в 25 млн масок», – зазначила лідерка ХДС і міністерка оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка зустрічала український літак в аеропорту.

Участь у програмі стратегічних авіаперевезень SALIS беруть 9 країн-членів НАТО: Бельгія, Чехія, Франція, Німеччина, Угорщина, Норвегія, Польща, Словаччина і Словенія.

ЄС надав підприємцям з Донбасу 123,5 млн грн субсидій та компенсацій

ЄС надав 123,5 млн гривень у вигляді субсидій та компенсацій для мікро-, малих та середніх підприємств на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей. Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні.

Кошти надані за програмою FinancEast, що фінансується Європейським Союзом, у рамках проєкту EU4Business. Програма передбачає відшкодування до 50% вартості інвестиційних проєктів, а саме придбання в лізинг або у кредит сільськогосподарської техніки, обладнання і транспортних засобів, монтаж, будівництво чи реконструкцію приміщень.

Загалом для реалізації̈ програми Європейський Союз виділив грант у розмірі 9,5 мільйонів євро. Програма FinancEast стартувала 20 грудня 2019 року і триватиме до 2022 року або раніше, якщо будуть використані всі кошти.

Маріупольський коледж модернізують за підтримки Європейського Союзу

Маріупольський коледж Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (ДонНУЕТ) модернізують, оновлять оснащення його корпусу та низку освітніх програм за підтримки гранту ЄС. Про це повідомляє Маріупольська міська рада.

Загальний бюджет проєкту становить понад 850 тисяч євро, з яких 810 тисяч євро – грант Європейського Союзу.

Україна представила пріоритети головування на Форумі ОБСЄ

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба офіційно відкрив Форум безпекового співробітництва ОБСЄ під головуванням України, виступивши на його першій онлайн-сесії, повідомляє Урядовий портал.

«Україна головуватиме в буремні часи, коли проти нашої країни триває російська агресія, а світ зіткнувся з пандемією коронавірусу. Це час великих викликів, але ми будемо надалі шукати можливості та конструктивні відповіді на ці виклики»,— заявив Дмитро Кулеба, звертаючись до представників країн-учасниць та партнерів Форуму.

Він наголосив, що в нинішній час ОБСЄ залишається життєво необхідною платформою співпраці та діалогу. Водночас Форум безпекового співробітництва, який приділяє основну увагу військово-політичному виміру безпеки, є наріжним каменем організації.

Дмитро Кулеба наголосив, що потрібно здійснювати кроки для відновлення довіри та стабільності в регіоні ОБСЄ, адже не можна просто спостерігати за грубими порушеннями принципів організації, що тривають.

Євроінтеграційний тиждень. Найважливіші події

/by